The first story

Today I’m going to share my story about my first experiences in football and how I started to cheer on my favourite football club.

To get the ball rolling, I must say that my first football match was played during my mom pregnancy. I know, that it is ridiculous and every child behaves the same during the pregnancy, but I’m sure it was like that. When I was born, my favourite toy was a ball. I suppose it is a most popular toy for boys, but I was extremely glad when I was kicking this ball whenever I saw it or wherever I was going. I have never unhanded my ball, even if I was proposed to have some car or a toy gun. And of course, the best present for me was a ball. I felt so utterly delighted and dreamed when I will score my new ball into the gates.

One autumn evening which I can barely remember, my dad was watching a football game on TV. I cannot tell you why, but I was amazed. I knew nothing about the name of teams who played that evening, but I was amazed by the game of the team in the white T-shirts. Moreover, I can remember my dad asking me: “Which team do you like best? The violet one or the white?”. And my answer was obvious. Only years later, when I heard this story from my dad, I understood that from that very moment I was a great supporter of the famous and glorious team, Dynamo Kyiv.

 

Сьогодні я хочу поділитися своєю історією про свої перші успіхи у футболі та як я почав вболівати за свою улюблену команду.

Для початку хочу сказати, що свій перший футбольний матч я зіграв ще під час вагітності своєї мами. Я добре розумію, що це кумедно та всі діти поводяться таким чином під час вагітності, проте я все ж таки певен що все було саме так. Коли я народився моєю улюбленою іграшкою був м’яч. Я вважаю, що це найбільш популярна іграшка для хлопчаків, але я був надзвичайно щасливим літаючи повсюди з м’ячем та жбурляючи його. Звичайно найкращим подарунком для мене був футбольний м’яч. Я відчував безмежний захват і мріяв про той момент, коли я заб’ю гол новим м’ячем.

Одного осіннього вечора, який я ледве пам’ятаю, мій тато дивився футбольну гру по телевізору. Ш не можу сказати чому, але я був вражений. Я майже нічого не знав про назви команд які грали того вечора, але я був насправді захоплений грою команди у білих футболках. Крім того я пам’ятаю як мій тато запитав:”Яка команда тобі більше подобається? У фіолетових чи білих футболках?”. І моя відповідь була очевидною. Лише через декілька років потому, коли я почув цю історію від мого тата, я зрозумів, що з того самого моменту я став великим прихильником знаменитої та славетної команди, Динамо Київ.